[vsesdal]
Количество страниц учебной работы: 4,9
Содержание:
“1.. Рассчитать значения емкости С2 в емкостном делителе если требуется расширить предел измерения электростатического вольтметра от 300 В до 6 кВ. Входная емкость вольтметра СV=6 пФ, емкость параллельно включенного конденсатора С1=374 пФ.Емкостные делители напряжения позволяют измерять высокие переменные напряжения с помощью низковольтных вольтметров, обеспечивая точное повторение формы высокого напряжения на низковольтном выходе. Последнее требование важно в случае контроля гармонического состава переменного напряжения.
Омические делители на основе резисторов на переменном напряжении не пригодны ввиду наличия паразитных емкостей, что требует применения резисторов со сравнительно небольшим сопротивлением и большой рассеиваемой мощностью; индуктивные делители обладают нелинейностью параметров и паразитными емкостными и омическими свойствами.
Емкостный делитель имеет высоковольтное плечо C2 и низковольтное плечо C1. Емкость высоковольтного плеча много меньше емкости низковольтного плеча, и практически все высокое напряжение приходится на высоковольтное плечо, которое часто выполняют последовательным соединением нескольких конденсаторов.
2.
Определить возможные показания двух электронных вольтметров с пределами измерения 150 В, если класс точности одного вольтметра 1,5, а второго 2,5. Действительное значение измеряемого напряжения U = 100 В.
Погрешности измерений:
〖∆U〗_1=(Kv1*Uпр)/100=(1.5*150)/100=2.25В
〖∆U〗_2=(Kv2*Uпр)/100=(2,5*150)/100=3,75В
Итого показания вольтметров:
U1=100*2.25=225B
U2=100*3.75=375B
3. Почему в мостах переменного тока, предназначенных для измерения индуктивностей и емкостей, делают два плеча регулируемых?
Для уравновешивания моста две его составляющие должны быть регулируемыми, чтобы обеспечить уравновешивание как по модулю, так и по фазе. Неизвестная катушка имеет собственную индуктивность LX, взаимную индуктивность MX и сопротивление RX. На рис. представлены схемы мостов для измерения индуктивности методом сравнения с известной индуктивностью либо известной емкостью.
4. Почему в системе оцифровки индуктосина частота импульсов заполнения f0= 5МГЦ, а частота опорных импульсов fоп = 2кГЦ? Что произойдет , если это соотношение изменить?
Частота импульсов заполнения это частота генератора цифровой системы. Частота опорных импульсов это частота генератора сигнала индуктосина. Частота опорной системы больше чтобы избежать потерю сигнала(когда сигнал пришел на спад импульса)
”
Учебная работа № 188745. Контрольная Физика (4 задания)
Выдержка из похожей работы
Реле часу
…..ого опір зросте.
Рис. 1.1 – Схеми витримок часу
Додатковий резистор R обмежує початкове значення
струму в колі.
Всі схеми сповільнення відпускання реле основані на
використанні енергії, накопиченої в магнітному полі котушки для підтримування
струму після розриву кола живлення реле. В схемах на рис. 1.1, б, в після
розмикання контакту К, магнітний потік, що зменшується, наводить ЕРС в
обмотці реле, під дією якої в колі проходить струм спрацювання іk,
що стримує якір в притягнутому стані. Схеми характеризуються додатковими
втратами потужності, що виникають в резисторі. Цього не відбувається в схемі,
показаній на рис. 1.1, г, в якій послідовно з резистором ввімкнено
діод D. Тому в стаціонарному режимі струм через резистор не
проходить. Для отримання значної витримки часу реле повинно бути достатньо
масивним, щоб забезпечити необхідний запас магнітної енергії.
Аналогічний принцип використовують в реле часу постійного
струму з електромагнітним сповільненням і демпфуючою короткозамкненою
обмоткою (рис. 1.2). При вмиканні обмотки реле 1 до
мережі магнітний потік в осерді 2 зменшується. Це приводить до
виникнення ЕРС в масивній шайбі 3, що знаходиться на осерді. Опір шайби
дуже малий, тому в ній виникають великі вихрові струми, що підмагнічують
осердя. В результаті магнітний потік в осерді реле зменшується значно
повільніше, якір 5 залишається в притягненому стані і контакти реле
4 розмикаються з витримкою часу до 10 с.
Рис. 1.2
Існують конструкції реле часу, в яких роль короткозамкненої
обмотки виконує мідна гільза, надіта на осердя. Витримку часу регулюють зміною
зазору між якорем і осердям або натягом пружини 6. Це змінює значення
магнітного потоку відпускання Фвід (рис. 1.2., б), при якому
починається рух якоря. При сильному послабленні пружини відпускання якоря
відбувається на пологій ділянці кривої Ф (t), величина витримки часу
стане невизначеною, що обмежує діапазон регулювання реле. Витримку часу можна
також регулювати на основі використання котушки, що вмикається зустрічно і
створює розмагнічуючий магнітний потік. В результаті магнітний потік в осерді
зменшується швидше (штрихова крива на рис. 1.2, б) і витримка часу
змінюється від t2 до t1. Для одержання
великої витримки збільшують об’єм магнітної системи реле і застосовують матеріали
з високою магнітною проникністю. Магнітопровід реле працює в режимі насичення,
тому зміна напруги живлення практично не впливає на початковий потік, і,
відповідно, на стабільність витримки часу. Однак витримка часу сильно залежить
від зміни температури шайби 3, що впливає на електричний опір і величину
підмагнічуючого струму. Це збільшує похибку реле до 5–19%.
В даний час в промисловості використовують конденсаторні
реле часу, що базуються на інерційних властивостях RC – ланки.
Принципова схема реле з зарядом конденсатора показана на рис. 1.3, а. При
замиканні керуючого контакту К1 в колі проходить струм і напруга на
затискачах конденсатора зростає за законом.
Uc = Uж(1
– exp [-t/]),
де Uж – напруга живлення; =RC
– постійна часу кола.
Ця напруга подається на високоомний вхід напівпровідникового
підсилювача, що містить пороговий елемент, який спрацює при заданій напрузі Uспр.1.
Через час
t=ln [Uж/(Uж-Uспр1)]
напруга на конденсаторі досягає величини Uспр.1,
вихідне електромагнітне реле К2 виконує необхідні перемикання в
зовн…