[vsesdal]
Количество страниц учебной работы: 9,4
Содержание:
Содержание
1. Суть зонального метода расчета лучистого теплообмена 2
2. Излучение газовых сред 3
3. Поглощение энергии газовой средой 5
4. Эффективная длина пути луча в поглощающей среде 7
Список литературы 8

Список литературы
1. Кутателадзе С. С. Основы теории теплообмена. – Новосибирск: Наука, 1970.
2. Исаченко В. П., Осипова В. А., Сукомел А. С. Теплопередача. – Теория тепломассообмена. М.: Энергия, 1981.
Стоимость данной учебной работы: 585 руб.

 

    Форма заказа работы
    ================================

    Укажите Ваш e-mail (обязательно)! ПРОВЕРЯЙТЕ пожалуйста правильность написания своего адреса!

    Укажите № работы и вариант

    Соглашение * (обязательно) Федеральный закон ФЗ-152 от 07.02.2017 N 13-ФЗ
    Я ознакомился с Пользовательским соглашением и даю согласие на обработку своих персональных данных.

    Учебная работа № 186839. Контрольная Зональный метод исследования лучистого теплообмена

    Выдержка из похожей работы

    …….

    Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості

    …..овини
    РОЗДІЛ
    2. Характеристика та особливості природно-заповідних територій лісової зони
    2.1
    Природні заповідники
    2.1.1
    Природні заповідники Черемський природний заповідник
    2.1.2
    Поліський державний заповідник
    2.1.3
    Рівненський природний заповідник
    2.2
    Національні природні парки
    2.2.1
    Швацький національний природний парк
    2.2.2
    Мезинський національний природний парк
    2.2.3
    Деснянсько-Старогутський національний природний парк
    ВИСНОВКИ
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    ВСТУП
    Українське Полісся, яке простягається із заходу на схід на
    750 км і займає близько 20% території України, складає значну частину Поліської
    низовини – важливого регіону Європи в межах України, Білорусі, Росії та
    частково Польщі. Це унікальний регіон, на формування якого в антропогені мали
    вплив діяльність льодовика та його вод, неодноразові значні зміни клімату. За
    збереженістю природної рослинності Українське Полісся посідає перше місце серед
    регіонів рівнинної частини України.
    Полісся – самобутний регіон щодо біологічного різноманіття, в
    тому числі фіторізноманіття. Тут зберігається значна кількість бореальних видів
    та угруповань, а в Західному Поліссі також центральноєвропейських.
    У загальноекологічному аспекті це осередок специфічної
    постгляціальної рослинності та флори, в тому числі гляціальних реліктів, а
    також один з основних міграційних шляхів птахів.
    За майже чверть сторіччя, що минула з того часу, значно
    зросла природно-заповідна мережа регіону. З’явились два нові природні
    заповідники Рівненський та Черемський (окрім існуючого тоді Поліського), три
    національні природні парки Шалький, Мезинський та Деснянсько-Староіутський, багато
    нових заказників та пам’яток природи, регіональні ландшафтні парки. Згідно з
    Зеленою книгою України були виділені рідкісні рослинні угруповання Українського
    Полісся.
    Мета роботи – охарактеризувати природно-заповідний фонд
    лісової зони України.
    Завдання роботи:
    –  
    проаналізувати
    природні умови українського полісся;
    –  
    охарактеризувати
    зонально-регіональні особливості природно-заповідних територій лісової зони.
     
    РОЗДІЛ
    1. Природні умови Українського Полісся як
    частини Поліської низовини
    Українським Поліссям називають частину Поліської низовини,
    яка знаходиться в межах України. Поліська низовина включає частину Білорусі,
    України, Росії та Польщі. На півночі вона обмежена Біморуською височиною, на
    сході – Середньоруською височиною, на сході
    – Подільською височиною, Придніпровською височиною та Придніпровською
    низовиною. Південна межа добре виявлена на заході (під Західного Бугу до
    Горині) та на сході (в Сумській області). Українське Полісся являє собою
    південну частину цієї низовини.
    Характерними рисами поліських ландшафтів є слабо почленований
    р0лм:ф, значне поширення водно-льодовикових піщаних відкладів, велика заболоченість.
    Бідність ґрунтів, сформованих на пісках, та заболоченість сприяли збереженню
    тут природної рослинності, яка займає близько двох третин території (разом з
    луками).
    Річкові долини на Поліссі здебільшого широкі і слабо врізані.
    Відносні висоти на поперечних профілях через долини і межиріччя здебільшого
    знаходяться в межах 20-50 м. Надзаплавні тераси мають нечіткі зовнішні межі, у
    сусідніх річок вони часто зливаються. Інший характер мають долини Тетерева,
    Ужа, Случі, Уборті та їх приток на ділянках, де вони перетинають Український
    кристалічний щит. Тут долини мають меншу ширину, береги круті, з відслоненнями
    твердих порід. На Українському Поліссі відомі прадолини льодовикового віку,
    найбільші з яких – Стир-Словечна, яка проходить від центральної чистини
    Волинської області до пониззя Прип’яті на території Білорусі і Замглай на
    Чернігівському Поліссі.
    На Західному Поліссі багато озер. Серед них Шацька група
    озер, до якої належать найбільші на Українському Поліссі озера – Світязь (27,5
    км2) і Пулемецьке (16,5 км2). У формуванні багатьох західнополіських озер велику роль відіграють карстові
    процеси.
    Полісся є неоднорідним за геологічною будовою. Центральне
    (Житомирське) Полісся знаходиться в ме…