[vsesdal]
Количество страниц учебной работы: 27,10
Содержание:
“Асинхронные элетродвигатели 1
Устройство трехфазного асинхронного электродвигателя 5
Принцип действия трехфазного асинхронного двигателя 6
Система реверсивного управления трехфазным асинхронным электродвигателем 12
Цель системы реверсивного управления 12
Формула изобретения 14
Принцип работы системы реверсивного управления 16
Список используемой литературы
1. «Справочник по проектированию автоматизированного электропривода и систем управления». /под ред. Круповича В.И., М. Энергоиздат., 1982г.
2. Алиев И.И. «Справочник по электрической технике», М. Высшая школа, 2009г.
3. Герасимов В.Г. «Электротехнический справочник», 1981г.
4. Кацман М.М. . Электрические машины. – М.: Высшая школа, 2003. – 472 с.
5. Киреева Э.А. , Шерстнев С.Н. . Полный справочник по электрооборудованию и электротехнике (с примерами расчетов). – М.: КноРус, 2012. – 864 с.
6. Клюков В.К., Копылов И.П. «Справочник по электрическим машинам в 2-х томах».
7. Корякин-Черняк С.Л.. Электротехнический справочник (+ DVD-ROM). – М.: Наука и техника, 2009. – 464 с.
8. Справочник по электрическим сетям 0,4 – 35 кВ и 110 – 1150 кВ. Том 13. – М.: Альвис, 2011. – 608 с.
9. Электротехника и электроника. – М.: Академия, 2012. – 368 с.
10. Электротехнический справочник. В 4 томах. Том 2. Электротехнические изделия и устройства. – М.: МЭИ, 2007. – 518 с.
11. Электротехнический справочник. Том 2. – М.: РадиоСофт, 2010. – 480 с.
”
Учебная работа № 187912. Курсовая Система реверсивного управления асинхронным 3х фазным электродвигателем
Выдержка из похожей работы
Розрахунок параметрів регуляторів систем регулювання координатами реверсивного електропривода
…..я система приводить в рух робочі органи технологічних машин та
здійснює керування перетвореною енергією. Під керуванням тут слід розуміти організацію
процесу перетворення енергії, забезпечуючу в статичних та динамічних умовах
потрібні режими роботи технологічних машин.
Якщо
основні функції керування здійснюються виконуються безпосередньо без оператора,
то керування називається автоматичним, а ЕП — автоматизованим. Сукупність
технічних засобів забезпечуючих таке керування, утворює автоматичний керуючий
пристрій. Роль оператора в даному випадку може бути зведена до подачі лише
першого командного сигналу на автоматичне виконання того чи іншого режиму
роботи ЕП і до нагляду над цими режимами. Часто командні сигнали подаються
іншими автоматичними приладами.
В
загальному вигляді структура автоматизованого ЕП представлена функціональною
схемою:
тут
ОК — об’єкт керування, тобто ЕП. В електродвигуні відбувається перетворення
електричної енергії в механічну, яка споживається технологічною машиною ТМ
(можливе також зворотньє перетворення енергії). Кінематичні ланцюги
технологічної машини, зв’язуючі РО з валом двигуна та елементи двигуна що
обертаються, складають механічні ланки ЕП. За допомогою силового перетворювача
П відбувається безпосередня дія на потік електричної енергії ЕЕ спожитої від
мережі та підведеної до двигуна.
Автоматичний
керуючий пристрій АКП включає в себе: командні органи КО, за допомогою яких
вводяться сигнали на пуск та зупинку привода, на задання або зміну того чи
іншого режиму роботи; функціональну частину ФЧ, яка перетворює командні
сигнали, формує потрібний процес керування, тобто несе ряд допоміжних функцій
керуючого пристрою; проміжний підсилювач ПП, що підвищує рівень напруги, струму
чи потужності сигналів — виданих функціональною частиною, до значення
необхідного для керування перетворювачем П.
Між
окремими елементами функціональної схеми крім прямих, можуть бути також і
зворотні зв’язки ЗЗ за допомогою різних датчиків електричних та неелектричних величин.
Режим
роботи ЕП визначається величинами характеризуючими рух РО, ТМ або вала двигуна,
тобто швидкістю, кутом повороту, потужністю. В процесі керування у
відповідності з технологічними вимогами приведених в рух машин і механізмів,
одна з цих величин (напруга U), повинна в загальному випадку змінюватися на
потрібну змінну в часі, або в функції другої величини, тобто регулюватися.
Позначимо
y(t) функцію що описує фактичну зміну в часі регулюємої (вихідної) величини для
вала двигуна, і нехай g(t) — командний (вхідний) сигнал для АЕП – задаюча дія.
Особливість функції g(t), степінь представлення нею потрібного закону зміни
регулюючої величини визначають і відповідаюча основній задачі АЕП. В тому
випадку, коли функція g(t) повністю задає потрібний закон зміни y, основна
задача АЕП полягає в забезпеченні необхідної умови y(t) = g(t) у всі моменти
часу роботи привода, як в усталених так і в перехідних режимах роботи. Функції
y(t) і g(t) будуть неоднакові через ряд причин. В реальних АЕП завжди є
збурюючи дії, відхиляючі регульовану величину від потрібного закону її зміни.
Вони характеризуються функціями fi(t).
Основними
…